Обов’язковий банківський рахунок і ризик «податкової неактивності» для компаній. Що варто перевірити

З 1 січня 2026 року набувають чинності зміни, які безпосередньо впливають на адміністративне життя юридичних осіб у Румунії. Ставки тут не лише бюрократичні: деякі, на перший погляд, прості недогляди можуть призвести до визнання податкової неактивності, а збереження такого статусу здатне відкрити шлях до процедур ліквідації. Водночас запроваджуються чіткіші правила щодо платіжного рахунку, сучасних способів оплати, низки операцій, характерних для SRL, а також важливих податкових порогів щодо дивідендів, мікропідприємств і ПДВ.

Чому стають важливими речі, які багато компаній відкладають?

Починаючи з 2026 року влада суворіше ставиться до кількох елементів «інфраструктури» компанії: наявності платіжного рахунку в Румунії або в Державному казначействі, своєчасного подання річної звітності та того, як компанія здійснює й приймає платежі. На практиці одні компанії вирішують ці питання за інерцією, інші відкладають — особливо якщо діяльність неінтенсивна або бувають періоди з нульовою виручкою. Саме тут і виникає пастка: відсутність економічної активності — це не те саме, що відсутність обов’язків.

«Податкова неактивність» не означає «немає надходжень»

«Неактивний» — не синонім «без обороту». Компанія може мати нульові доходи й водночас залишатися активною, якщо виконує обов’язки зі звітності та зберігає елементи формального функціонування, зокрема зареєстрований офіс (юридичну адресу) і вчасно подані документи. Інакше кажучи, «неактивна» не означає «без руху коштів», а компанія з нульовими доходами може залишатися активною, якщо коректно виконує свої зобов’язання.

Ризик визнання неактивною виникає тоді, коли відсутні адміністративні елементи, що вважаються суттєвими. Зокрема, компанію можуть визнати неактивною, якщо в неї немає банківського рахунку або рахунку в казначействі в Румунії та/або якщо річну фінансову звітність не подано протягом 5 місяців після встановленого законом строку подання. Прихований посил такий: контролюється не лише фінансовий «рух» усередині компанії, а й ознаки дотримання вимог — компанія існує, з нею можна зв’язатися, вона подає звітність і має робочий платіжний канал.

Платіжний рахунок стає прямим обов’язком

З 2026 року кожна юридична особа має мати щонайменше один платіжний рахунок у Румунії або в Державному казначействі. Для новостворених компаній рахунок має бути відкритий протягом 60 робочих днів. Невиконання цього обов’язку карається.

Окрім юридичних деталей, практичний наслідок очевидний: рахунок більше не просто зручний інструмент, а умова дотримання вимог, яка може впливати, зокрема, і на податковий статус. Для компаній, які досі працювали з тимчасовими рішеннями, із затримками або за неповної організації, початок 2026 року — вдалий момент, щоб упорядкувати все й уникнути зайвих ризиків.

Платежі із використанням сучасних інструментів

Юридичні особи та економічні оператори зобов’язані здійснювати й приймати платежі із застосуванням сучасних інструментів — таких як картки, перекази та застосунки — за винятком випадків, передбачених законом. Ці винятки важливі й можуть різнитися залежно від сфери, тому не рекомендується трактувати обов’язок «оптом», не перевіривши, чи діє він у стандартному вигляді або підпадає під один із законних винятків.

Утім загальний вектор лишається незмінним: посилюється очікування, що компанії зможуть працювати з актуальними способами оплати. Для багатьох це лише підтверджує вже усталену реальність; для інших може означати потребу перебудувати процеси — як саме приймаються платежі, які варіанти пропонуються клієнтам і як оформлюється підтвердження платежів, щоб це відповідало вимогам.

Якщо неактивність зберігається, наслідки можуть посилитися

Якщо статус неактивності зберігається понад один рік, податкові органи можуть ініціювати процедури ліквідації. Крім того, для компаній, які вже були неактивними, згадується прискорена процедура, за якої відновлення активності має бути здійснене у стисліші строки — відповідно протягом 30/90 днів; за відсутності реактивації в цих проміжках ризик втратити компанію суттєво зростає.

Ця рамка змінює ставлення до «неактивності». Це вже не адміністративна пауза, яку можна залишати невирішеною, а ситуація, яку слід сприймати як тривожний сигнал. Навіть якщо в компанії немає проєктів у певний період, безпечніше підтримувати її в коректному формальному стані, ніж залишати «застряглою» у статусі, який із часом може перетворитися на складний для розвороту процес.

Для SRL передача часток у статутному капіталі в низці випадків може перейти в жорсткіше регульовану площину, зокрема у взаємовідносинах із податковими органами. Передбачається можливість того, що податкові органи зможуть примусово забезпечити виконання передачі часток лише за дотримання певних умов: повідомлення протягом 15 днів, надання гарантій за наявності заборгованості та отримання відповідного документа через Торговий реєстр.

Передача часток із умовами та додатковими кроками

Хоча тема виглядає технічною, практичний посил зрозумілий: зміни в структурі, такі як уступка (відступлення) часток, стають чутливішими за наявності боргів або при переході у сферу податкового стягнення. Тому учасникам і адміністраторам потрібен уважний підхід, який правильно поєднує процедурні кроки з податковою ситуацією компанії.

Мінімальний статутний капітал для SRL

Починаючи з 01.01.2026 мінімальний статутний капітал для SRL прив’язується до певних порогів. Якщо оборот перевищує 400 000 леїв на рік, мінімальний статутний капітал становить 5 000 леїв. Для новостворених SRL мінімальний статутний капітал становить 500 леїв.

Водночас вимога супроводжується важливим застереженням: це «приписання» діє максимум 2 роки, і якщо у відведений строк не повернутися до дотримання, може виникнути ризик ліквідації. Це означає, що SRL не варто сприймати статутний капітал як питання, остаточно «закрите» під час реєстрації: якщо компанія зростає й перевищує поріг 400 000 леїв на рік, статутний капітал стає зоною, яку потрібно вчасно переглянути.

Податки та ліміти

З 01.01.2026 податок на дивіденди становить 16%. Для режиму мікропідприємства максимальний поріг — 100 000 євро річного обороту. Для ПДВ поріг, з якого виникає обов’язок реєстрації, — 395 000 леїв.

Ці орієнтири впливають на цілком конкретні рішення: коли розподіляти дивіденди, як оцінювати доходи на наступний рік, чи залишатися в режимі мікропідприємства або переходити на інший режим, а також коли готуватися до реєстрації з ПДВ. Навіть якщо в кожної компанії своя ситуація, корисно розглядати ці пороги разом, адже їхній ефект проявляється у грошовому потоці, в обов’язках зі звітності та в тому, як планується зростання.

У 2026 році адміністративне дотримання вимог стає тісніше пов’язаним із податковим статусом компанії. Якщо у вас компанія з періодами зниженої активності, якщо ви відкладали відкриття місцевого рахунку або допускали затримки у звітності, початок 2026 року — вдалий момент, щоб закрити ці вразливості. А якщо у вас нульові доходи, але ви вчасно подаєте звітність і зберігаєте юридичну адресу, компанія залишається активною — саме тому, що «неактивна» не означає «без обороту».

Якщо ви хочете дізнатися більше, має сенс точково обговорити з вашим бухгалтером або консультантом ситуацію компанії, особливо якщо вже є історія неактивності або ви близькі до згаданих порогів. Перевірка, проведена вчасно, зазвичай простіша, ніж термінове «латання» в аварійному режимі.

Якщо вам цікавий такий формат практичного контенту, підписуйтесь на наш Telegram-канал: Бізнес в Румунії з Карташовим